Про проблеми, які виникають під час розслідування нещасних випадків під час ДТП, розповідає заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області Георгій Присуха:

«У Кабінеті Міністрів України на розгляді знаходиться новий Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві. Розглянувши проект цього документа, приходжу до висновку, що сьогоднішні проблеми з розслідуванням нещасних випадків на виробництві під час дорожньо-транспортних пригод залишаються на базі колишньої нормативної правової бази, яка породжує справедливі скарги потерпілих та їхніх сімей.

Згідно діючого Порядку, комісії зі спеціального розслідування чи комісії, призначені наказом роботодавця, свої висновки мають робити за матеріалами, складеними відповідними органами. Водночас, не знаючи тонкощів розслідування дорожньо-транспортних пригод та призначення виплат потерпілим і членам їх сімей, застраховані у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, як правило, у своїх заявах у різноманітні органи, в тому числі й у прокуратуру, звинувачують у всіх своїх бідах, працівників Фонду. Насамперед тому, що страхові експерти з охорони праці є членами комісій з таких розслідувань. Адже до їх обов'язків входить проведення зустрічей з потерпілими та роз'яснення їх прав, а також контроль за порядком розслідування.

Останнім часом в управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області надходили такі заяви від Севрюкової С.І., дружини загиблого в дорожньо-транспортній пригоді 19 серпня 2010 року Севрюкова С.В.; Скворцова С.В., травмованого в дорожньо-транспортній пригоді 24 липня 2008 року в Одесі; водія Чернова В.Н., який отримав тяжкі травми в дорожньо-транспортній пригоді 12 лютого 2009 року в Іллічівську, розслідування за якими не завершено і тривають понад рік через відсутність матеріалів з їх розслідування, складених відповідними органами, що здійснювали розслідування (це трактує п.44 Порядку №1112 від 25.08.04 р., який діє нині). А це, як правило, органи, які здійснюють розслідування, слідчі, працівники державтоінспекції, які першими прибувають для проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і діють згідно статей 190-192 КПК України та статті 195 КПК України, складаючи протокол та схему дорожньо-транспортної пригоди.

Далі, згідно статті 225 КПК України матеріали направляються до прокуратури для порушення кримінальної справи. При цьому кримінально-процесуальним законодавством України не передбачена видача копій з дорожньо-транспортних пригод чи постанов про порушення кримінальної справи. Не передбачено також у ході досудового слідства видавати висновки про причини дорожньо-транспортної пригоди та осіб, в ній винних.

На цьому коло і замкнулося. Комісія теруправління Держгірпромнагляду зі спеціального розслідування або роботодавця спільно з представниками Фонду на місце пригоди раніше працівників ДАІ та прокуратури виїхати не може з відомих причин. Представники таких організацій не забезпечені спеціалізованими транспортними засобами і прибувають на місце дорожньо-транспортної пригоди, коли представники ДАІ вже закінчили огляд і звільнили проїжджу частину дороги від учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Лише через такі не узгоджені законодавчі колізії в Одеській області тривалий час розслідуються 11 нещасних випадків на виробництві при здійсненні протиправних дій та дорожньо-транспортних пригод.

Подібні протиріччя виникають й у інших страхових компаній при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, в яких пасажири не постраждали, а лише нанесено збитки транспортним засобам. Відшкодування збитків у таких випадках нерідко тривалий час не здійснюється, оскільки слідчі дії не завершено, і, як правило, вони тривають понад два місяці.

На мою думку, слід внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України або виключити в статті 44 Порядку №1112 чи у новому Порядку фразу «проводять з обов'язковим використанням матеріалів з їх розслідування, складених відповідними органами». У такому разі це питання мають вирішувати комісії теруправління Держгірпромнагляду чи роботодавця у встановлені Порядком терміни. А потерпілі на виробництві при дорожньо-транспортній пригоді та їх сім'ї точно знатимуть, хто виявляє затягування при розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Тим паче, що прийнятий останнім часом Закон України «Про доступ до публічної інформації», наказ виконавчої дирекції Фонду від 28.07.2011 року №513 з цього питання, зобов'язують спеціалістів Фонду, в тому числі і страхових експертів з охорони праці інформувати про профілактичні заходи, спрямовані на попередження нещасних випадків на підприємствах страхувальників. Це стосується й інформування населення про дорожньо-транспортні пригоди. Органи державтоінспекції таку інформацію, як правило, надають.

Відтак, що стосується розслідування дорожньо-транспортних пригод за участю декількох страхувальників, тут перепоною стає КПК. У зв'язку з цим всі можливі колізії потрібно передбачити у новому Порядку. І це дасть змогу прискорити вирішення питання виплат потерпілим на виробництві при ДТП».